Обережно скарлатина

Для скарлатини характерна періодичність виникнення епідемічних ускладнень – 4 – 6 років та осінньо-зимива сезонність. Дорослі, як правило, не хворіють на скарлатину, проте особи з ослабленим імунітетом можуть інфікуватися при контакті з хворим (загалом до 10 осіб в рік).

Скарлатина – гостре, інфекційне захворювання, воно викликане ß-гемолітичним стрептококом групи А.

Характерні симптоми загальної інтоксикації, ангіна та висип на шкірі. Початок хвороби гострий.

Основний шлях передачі скарлатини – повітряно-крапельний. Певну роль у поширенні скарлатини відіграє контактно – побутовиий шлях передачі через спільні іграшки, білизну, посуд та інші предмети побуту. Джерелом інфекції є хворий на скарлатину, небезпечними є і здорові носії інфекції (такими вважаються 20 % людей). Хворий заразний з першого дня захворювання.

Інкубаційний період скарлатини становить 2-7 днів, але він може скорочуватись до 1 дня і навіть кількох годин або продовжуватися до 12 днів.

Сприйнятливість людини до скарлатини досить висока. Стрептококи стійкі в зовнішньому середовищі, зберігають життєздатність від декількох днів до декількох тижнів.

Симптоми захворювання проявляються досить швидко, буквально за першу добу:

    • підвищення температури тіла
    • головний біль
    • загальна слабкість
    • блювання
    • біль у горлі
    • сухість шкіри

Вже протягом 1-2-го дня з’являється дрібний висип на шкірі. Він найчастіше локалізується на обличчі (носо-губний трикутник блідий), шиї, згинах кінцівок, збоку живота, на грудях і внутрішній поверхні стегон, а через кілька днів (від 2 до 7) починається великопластинчасте злущення шкіри – типове для скарлатини. Цей висип супроводжується сильним свербінням, тому багато хто сприймає його як алергічну реакцію на ліки, харчову алергію. Спостерігають яскраву гіперемію слизової оболонки глотки і м’якого піднебіння («палаюча ангіна», «пожежа у зіві») з чіткою межею м’якого і твердого піднебіння, а також язика, який стає яскраво-червоним (синюшним), нагадуючи ягоду малини – симптом малинового язика. У розпалі хвороби виявляється збільшення печінки, при тяжких формах – і селезінки, а також зміни з боку серця. Протягом 14-22 днів людина остаточно одужує.Як правило, хворі на скарлатину лікуються вдома. Потрібно дотримуватися ліжкового режиму та рекомендацій лікаря (сімейний лікар, інфекціоніст). Скарлатина обов’язково  лікується курсом антибіотиків. проте лише лікар повинен їх призначати.Хворим з тяжкими формами скарлатини, з ускладненнями та за епідемічними показами рекомендована госпіталізація.

Для полегшення загального стану здоров’я додатково лікарі рекомендують:

    • полоскання ротової порожнини
    • препарати, які знімають свербіж у місцях висипань

Профілактика хвороби

Щеплення від скарлатини немає, проте перехворівши одного разу у пацієнта виробляється імунітет. Специфічної профілактики від цієї хвороби також немає. Вам варто дотримуватися простих правил гігієни:

    • Провітрюйте приміщення
    • гуляйте на свіжому повітрі
    • уникайте контакту з хворими людьми
    • мийте руки після вулиці та перед їжею

Попередження поширення захворюваності скарлатиною досягається неухильним дотриманням санітарно-протиепідемічного режиму в дитячих закладах та правил прийому дітей у колективи після тривалої відсутності:

    • раціональне наповнення груп;
    • дотримання групової ізоляції;
    • проведення щоденного ранкового прийому дітей, який передбачає недопущення в колектив осіб з проявами гострих респіраторних вірусних інфекцій. Виявлених хворих ізолюють від колективу на 12 днів;
    • перехворілих дітей на скарлатину допускають у колективи через 22 дні від початку захворювання;
    • якісне вологе прибирання із застосуванням миючих та дезінфікуючих засобів, які повинні бути зареєстровані відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 2006 року № 908; провітрювання приміщень, миття посуду та іграшок;
    • неухильне дотримання правил особистої гігієни.

Березанське міжрайонне
управління ГУ ДПСС
в Миколаївській області